З далеких сторінок війни

Память, стій. Зупинись на хвилинку.

Серце замри...

Це потрібно не мертвим,

Це потрібно живим.

69 років.Швидко,мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита,приходять у світ  нові покоління. Але не старіє ,не зникає память тих літ.Вона живе у спогадах бійця і в суровому монументі,як свідок грізних років і переможних боїв,пильно дивиться на нас в залах музеїв із сторінок книг,її мужню і величну,надійно оберігає народ,передаючи як святиню, у спадщину поколінням.

В бібліотеці пройшла поетична година присвячена  річниці визволення України від фашистів . Учні місцевої школи підготували поетичні твори  за творчістю Симонова, Воронька, Татаренка  .та інших.Вірші прозвучали у виконанні Констанжі А., Рибалко К.,ЧернишовоїВ.,Чернишова В..На захід запросили дитину війни Золотарьову У.С.Яка поділилася спогадами  про своє повоєне дитинство.

 

Пливуть літа так швидко наче хмари

Ідвічі жить на світі не дано

Дивіться діти не споганьте слави

Й опалене війною знамено.

Живіть собі без кривди,без тривоги

Свободою втішайтесь,як орли,

Та честь дідів не затопчіть під ноги,

Шоб ваші діти вас не прокляли. 

  Діти поклялися :Перед могилами наших дідів і прадідів, перед сивочолими ветеранами,які подарували нам мир, розгромили ворога і захистили нашу землю   ми обіцяємо любити Україну, своєю працею і вчинками зробити її сильною,багатою і квітучою.