мабуть , останнє попередження людству про те що час розкидати каміння
вже минув і настав час каміння збирати.
Л.Кучма
Більше трьох десятиліть минуло від дня ,з якого розпочалось нове літочислення для України й всього людства.26 квітня 1986 року, тихої весняної ночі.,на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної елекростанції прогримів вибух,який сколихнув увесь світ. сташна звістка про катастрофу в Чорнобилі - невеличкому українському місті ,розташованому поблизу злиття сисого Дніпра й тихоплинної Прпяті ,облетіла всю планету. Оспіваний мирний атом,здавалося б,приручений і покірний ,вийшов з-під влади людини,вивергаючи на земну поверхню вогнене нутро,розхукуючи на всебіч незриму отруту радіації.
Пізно вночі ,коли й сама весна притихла від колискової синьоокого полісся,зареворм вирвався з обіймів пітьми вогонь,що світився зовсім не природно.Не наче збулись пророчі слова святого Івана Богослова,наведені в кінці ВІЧНОЇ КНИГИ: велика зоря спала з неба ,палаючи.як смолоскип.А ймення зорі тій Полин. Цими словами розпочав свою розповідь
Скляренко В.С. який брав участь у ліквідації наслідків цієї аварії , він у доступній формі розповів дітям про побачене та пережите.Прокоментував фото з книги Ймення зорі Чорнобиль . діти переглянули відео ролик про Чорнобиль. Хай більше ніколи на всій Землі не повториться таке лихо. .
